Таких гандонів часто бачив я,Що всім пиздять: я – гуру, я – учитєль!Несіть мені усі по три рубляІ мудрості вам дам я дохуя.А сам читать уміє по складамІ голосно пердить в компан’ї дам.

Не вір, мій сину, цьому підорасу. Канхвету ту тобі він в жопу встромить.

Зоя Жорівна: Одна думка, шо Бог є – це вже хуйня, Мирон Опанасович.Мирон Опанасович: Звичайно, хуйня, Зоя Жорівна, ще й яка хуйня. Це ідеалістичний онанізм. (Обоє замисленно мовчать, мабуть думають про Бога і про те, що його нема.)

Діти, перед вами білочка, ворог лісів. (Зоя Жорівна підключає білочку до штепселя і продовжує розповідати.) Нервове посмикування білочки – це живе свідоцтво міці нашого електричного струму, а також розплата за загублену білочкою тайгу. (Зоя Жорівна виключа білочку і кидає у вікно її обсмалені рештки.)

Не буду більше пити я, хоч, правда, яка розумная цьому альтернатіва?