7 Quotes by Богдан Лепкий

«Залежні, бо не визволились від власних гріхів. Знаю це по собі. Я теж у тій гріховній неволі довгі роки жила. Все лиш себе бачила, а не других, про рідний край не дбала, хотіла, щоб на моїм стало, хоч би світ перевернувся догори дном. А це гріх, це великий гріх, Мотре. Таких грішників у нас дуже багато, і тому й помремо, мабуть, у неволі, бо Господь закаменілих грішників тяжко карає».

У звірів милосердя більше, ніж у людей!”“Звіра плекай, так він прив'яжеться до тебе, а в людей тільки помста одна, вдяки немає”.

Один хиблений рух стерном — і все пропаде. Пропаде праця двадцятьох літ, підуть намарне усі заходи, щоб наладити Іржавне судно й безпечно пустити його на розбурхані хвилі світових подій. І перед гетьмановими очима стали пересуватися безконечним походом усі важніші хвилини з його життя.

Бувають ще характерні люди на нашій Україні”.“Україна буйна, а на ній усяке квіття процвітає”.“Але будяччя найбуйніше буяє!

Дивуюся, як ваша ясновельможність не вгнуться під отсим тягарем.Хтось його двигати мусить... Двигни цей камінь, двигни!

Сипався сніг. З чорно-бурих хмар, мов з величезного решета, сипався тихо, густо, одноманітно на руїни міста, на згарища і на безчисленні трупи, що лежали кругом, – ніби милосердне небо хотіло вкрити смертельним рядном того великого покійника, якому ім’я – Батурин... Втихомирся, засни, ти заслужив собі на вічний упокій!

Українська душе, хто тебе може збагнути!Як Дніпро ти широка, як пороги шумлива й буйна, неспокійна, не довіряєш нікому, сама проти себе стаєш. Всю вину на інших складаєш, за собою не признаєш гріха. Котрого із проповідників своїх не обкидала камінням і болотом, навіть найбільшого з тих, що вічною славою тебе покрив?..